Булавки (No2/38mm/10 шт.) комплект шпильок (5841)

Англійська шпилька — різновид шпильки, безпечне пристосування у формі голки, з'єднаної зі стрижнем, що має на кінці кришку. Використовується для загартування, приколювання шматків м'яких тканин та інших м'яких матеріалів. Також може бути модним аксесуаром і виготовлятися із золота або срібла, іноді з використанням страз чи коштовного каміння.
Пристосування, функціонально подібні сучасним англійським булькам, використовувалися ще понад три тисячоліть тому, вперше з'явившись у праіндоєвропейських народів Причерноморі [джерело не зазначене 696 днів]. У III тисячолітті до нашої ери шумери — цивілізація, що була на південному сході Міжпоказання в IV-III тисячоліттях до нашої ери, — вже використовувала шпильки, виготовлені з заліза та кістки. А в XIII столітті до нашої ери давні Європейські скріпляли тоги шпилькою, яка називалася «фібулою» (металева застібка для одягу, що є прикрасою).
У середні століття в Європі вчені відчувають брак в інструменті для кріплення аркушів паперу. На той час зшивати папір уже було незручно через щораз більші обсяги роботи. Тоді з'являються машини для виробництва шпильок. Булавки виготовляли за допомогою розтягування металевих брусків у дріт. Потім її гармонійно розрізали та прикріпили металеву головку до кожного відрізка.
У нинішньому вигляді англійська шпилька зіграв американський інженер Волтер Хант у липня 1849 року. Права на її використання були продані за 15 $ (приблизно 400 доларів у наш час).
Однак у ті часи патент не завжди забезпечував винахідника. Уже восени того ж року підприємливий британець (Чарльц Роулів) запатентував аналог шпильки Ханта в себе на батьківщині. Тому тепер у всьому світі цю шпильку називають «англійською».
Англійська шпилька може бути елементом декоративних предметів туалету: кишенею, нагрудними знаками тощо.

Ще товар категорії: Булавки портновські